Home / Статьи / Тендерна мафія наступає: хто замовив дискредитацію керівництва КУ «Дитяче харчування» в Києво-Святошинському районі?

Тендерна мафія наступає: хто замовив дискредитацію керівництва КУ «Дитяче харчування» в Києво-Святошинському районі?

У столичному регіоні рейдери та спритні ділки харчової галузі намагаються захопити контроль над прибутковими тендерами для шкільних їдалень.

Зокрема, масована атака із залученням правоохоронців, ЗМІ  та псевдоактивістів відбувається на підприємства шкільного харчування Києво-Святошинського району. Зокрема, у всіх смертних гріхах звинуватили вже екс-директора КУ «Дитяче харчування» Валерія Смірнова. Начебто він був зайнятий лише тим, що бере відкати, тоді як школярі голодують або їдять непотріб.

В ситуації розбирались журналісти сайту «Персона».

З історії  конфлікту

У серпні  2019 року, напередодні навчального року, в соціальних мережах, у територіальних групах Фейсбуку Києво-Святошинського району, Київської області (Боярка, Вишневе та ін.) розпочалась активна критика якості харчування у шкільних закладах району. Відповідальним за шкільне харчування керівникам комунальних установ ставили за вину начебто погану якість продуктів, неналежну організацію праці, несмачне приготування їжі.

Але все це виглядало якось дивно, бо ніхто не отруївся (тьфу-тьфу), усім пільговим категоріям вистачало їжі, натомість були нарікання окремих батьків, що дітям начебто щось там не подобається, або нема де булочку купити.

Перед тим, як перейти безпосередньо до аналізу подій, і щоб орієнтуватись в ситуації, треба розуміти наступне: Єдиний смаковий стандарт, який буде задовольняти хоча б 80% школярів, і за який би проголосували самі діти — це хіба що Макдональдс-піца або чіпси-тістечка. Проте користь для здоров’я такого фаст-фуду гарантовано буде дуже сумнівна. То ж, якщо підійти у Макдональдсі до будь-якої  дитини та спитати – чи смачно годують в школі, на 95% буде відповідь на кшталт – «фу, гидота». Це щоб ми всі розуміли, що судити про якість харчування лише по смаковим перевагам дітей абсолютно некоректно і, взагалі, безглуздо.

Апофеозом істерії стала телепередача «Тема дня» 13 вересня, на «Центральному телеканалі» Суспільного мовлення, за участю активістки Людмили Ющенко, де вона розповіла, що очолюване нею ГО «Всеукраїнський антикорупційний альянс» 9 серпня 2019 р. надіслало скаргу самому Володимиру Зеленському. В цій скарзі діючого Президента України попросили навести лад у системі шкільного харчування Києво-Святошинського району. При цьому наводилося свідчення однієї з мам, що старшокласникам однієї зі шкіл нема де купити навіть булочку.

Насправді ж у згаданій скарзі головний акцент робиться на проханні до Зеленського взяти на особистий контроль розслідування кримінальної справи, порушеної проти керівників двох комунальних підприємств району –  директора КП «Шкільні їдальні» А.О. Коби, і директора КУ «Дитяче харчування» В.П. Смірнова. В скарзі наводяться  бездоказові звинувачення начебто у розкраданні ними бюджетних коштів та організацію системи 20% відкатів за сприяння перемозі у тендерах на закупівлю продуктів. В той час, як офіційне слідство навіть не винесло підозру.

Не типовий «корупціонер»

Журналісти «Персони» вирішили безпосередньо навідатись за коментарем до фігуранта скандалу Валерія Смірнова. Наш великий досвід спілкування з корупціонерами малював очікування — зазвичай, майже всі замішані в корупційних схемах чиновники або правоохоронці, до яких ми звертались під час наших розслідувань, тікали від журналістів, відмовлялись від коментарів, тим більше, від спілкування на камеру, кидали слухавку, або обмежувались по телефону сухими «я зайнятий, не розумію про що ви, то все брехня, пишіть листи, ми розглянемо…». Як це, приміром, зробили слідчі по тій самій справі, яку порушили проти В. Смірнова – відмовились від спілкування з журналістами кількох ЗМІ.

Натомість сам Валерій Смірнов, всупереч кліше типового хабарника, глибоко замішаного у шахрайських схемах, виявився цілковито відкритою, захопленою своєю  справою людиною, що не боїться гострих запитань, та згодився приділити нам стільки часу, скільки було необхідно для з’ясування обставин, що нас цікавили.

«Добре, що ви приїхали, я сам шукав виходу на журналістів – було дуже прикро після того ефіру на Суспільному, коли мене і моє підприємство поливали брудом, а я не міг відповісти на жоден безглуздий закид у мій бік»,  — розпочав свою розмову пан Смірнов.

Він розказав, як наприкінці літа в Інтернеті та соцмережах на його адресу здійнявся шквал обвинувачень, на більшість з яких, взагалі, не було сенсу відповідати, бо вони були абсолютно безглузді та висмоктані з пальця, перекручені або вирвані з контексту.

«Наче хтось свідомо і ретельно спрямовує та підбирає всі ці інсинуації, керує інформаційними вкидами, — розказує Смірнов. — Але якщо ви звинувачуєте мене, критикуєте мою роботу – чому не запросите на зустріч, чи не приїдете в офіс і не запитаєте напряму. Я завжди готовий до діалогу і співпраці — з батьками, активістами. В моїх інтересах, щоб всі школи були задоволені організацією та якістю харчування, щоб всім всього вистачало… але чомусь мої критики на діалог не йдуть.

Так звані активісти дзвонять під час засідань губернатору й вимагають моєї відставки – це  ж, взагалі, нонсенс, якийсь цирк. Аргументують, що я під слідством, те-се. Але слідство проти мене — це абсолютно сфабрикований, замовний процес, який ведеться з грубими порушеннями моїх прав та норм закону, який ледве не коштував мені життя. Безглуздість обвинувачень підтверджують всі судові ухвали.

Написали листа Зеленському, наче йому більше нема чим займатись і він має вирішувати такі питання! Але, якщо виникли претензії, чому спочатку не створити комісію в Києво-Святошинському районі, де ми разом з батьками, пройдемо по об`єктах, все побачимо, обговоримо можливі шляхи вирішення та покращення харчування? Я завжди тут, ні від кого не ховаюсь – чому ці питання не ставлять напряму мені? Може тому, що реалії і правда їх не цікавить? Я звертаюсь до батьків – я на боці ваших дітей, на боці школи. Якщо ви теж дійсно хвилюєтесь за дітей, давайте разом шукати можливості покращувати якість харчування, а не прикриваючись інтересами дітей, виконувати чиїсь брудні замовлення.

Я за своє місце не тримаюсь, так як це постійні стреси, недосипання,  нерви й намагання в обмежених умовах дати високий прогнозований результат. До речі, у мене підписана заява на звільнення, і офіційно з 1 жовтня я звільнений з посади.

Я дуже добре розумію, що кожна мати, батько зацікавлені, щоб їх дітей годували якісно і вчасно. Саме для того й було створено у 2018 році наше підприємство, яке перебрало на себе обов’язки з організації гарячого харчування (сніданки, обіди) для пільгових категорій учнів від підприємства «Шкільні їдальні». І за своє підприємство я готовий відповідати від початку і до кінця. Тому на закид, що старшокласники у якійсь школі не можуть купити «навіть булочку», я відповідаю, що КУ «Дитяче харчування» не займається буфетами, продажем штучного товару, не годує групу подовженого дня. А саме у цих негараздах мене намагаються звинуватити. Так, це безумовно дуже важливі питання і я був готовий допомагати у їх вирішенні, але для цього треба спілкуватись!

Проте батьки, активісти, а тим більше – псевдоактивісти, яких, схоже на це, заохотили мої опоненти — не можуть, або не хочуть бачити всієї картини, яка відбувається в системі дитячого харчування. Вони емоційно сприймають вирвані з контексту чутки, окремі моменти, і ведуться на пропаганду і  голослівні закиди. Щоб ви розуміли, майже щоденне постачання продуктів до 35 шкіл протягом року потребує десятків тендерів, дуже складної логістики, системи розрахунків, взаємозобов’язань, тощо. В таких об’ємах завжди трапляються непередбачувані ситуації — щось не купили, щось не довезли. А коли лягає тендер, чи десь бракується партія товару – взагалі виникає аврал. Постійно виникає потреба щось докуповувати, шукати, довозити. Благо, що закупівлі до 200 тисяч гривень, можна робити без тендеру, бо інакше школи й діти могли б дуже часто залишатись без харчування.  Та ми завжди намагалися  швидко закривати дірки, а не жалітися на нестачу », — пояснює ситуацію директор.

Ситуацію також прокоментувала Катерина Остролуцька, головний технолог КУ «Дитяче харчування»

«В тій скарзі, яку відправили Зеленському, Смірнову закидали, що начебто на нашому підприємстві настільки все погано, що жалілися вже самі кухари. Щоправда, анонімно та при цьому виставляли фото гнилої цибулі, неякісного фаршу, з яких їх, начебто, змушують готувати… Так, щось подібне було — проросла цибуля, якісь овочі зіпсувались в окремо взятій школі. Але це окремий випадок, який стався точно не з вини керівництва – всі наші продукти, овочі зберігаються в належних умовах і ми ретельно контролюємо їх стан та якість. В будь-який момент ви можете приїхати в будь-яку школу й пересвідчитись в цьому. Так, я допускаю, що у якогось кухара іноді можуть прорости пару морквин – як у будь-якої хазяйки. Та це дрібний недогляд, який не робить погоди. Тим більше, ми не можемо за найменший недолік звільняти або штрафувати робітників, бо й так при тій мізерній зарплаті утримувати в штаті професіоналів своєї справи дуже важко! А тому наше підприємство доплачує робітникам майже половину ставки і 20% за шкідливі умови.

На кожну дитину з бюджету виділяється 13 гривень за обід/сніданок, тоді як для забезпечення якісного виконання нормативів поживності та розмаїття продуктів за нормативами Кабміну та програмою «Здорове дитя» потрібно близько 30 гривень на одну дитину.

Що стосується начебто несмачного меню – по-перше, є лише поодинокі скарги від дітей. Більшість їсть наші обіди із задоволенням. По-друге, навіть на тому відео, де нас хотіли змішати з брудом, шукали-шукали та й знайшли одного, чи двох дітей, які сказали, що їм щось колись було чи недосолене, чи недоварене. Оце й все! Насправді, це і є показник тієї високої якості, яку, попри нестачу фінансування, попри величезну зношеність обладнання, попри всі об’єктивні труднощі з кадрами та тендерами, які нам регулярно зривають недобросовісні постачальники, вдається тримати високі стандарти харчування. Тож, мені не соромно за свою роботу, і я готова відповідати за всі свої слова!»

Що на кухні, Кухарі?

Активісти закидають, що проти Смірнова були кілька анонімних скарг від начебто кухарів, які недоотримують, або отримують продукти незадовільної якості. До слова, всі питання, на які були скарги, вирішені в короткий термін. А от ті кухари, які не ховають своєї особи, і з якими спілкувались журналісти, говорять зовсім інші речі.

Шеф-кухар середньої школи Софіївської Борщагівки Людмила Свінцицька, показала  сучасну обладнану кухню, складські приміщення, де в зразкових умовах зберігалися першої свіжості овочі, фрукти та інші продукти. При чому було видно, що приваблива картинка утворилася не після виснажливого «прибирального шмону» для показухи, а це є звичайний, повсякденний стан речей.

Цілком пристойно і без серйозних нарікань відбуваються справи і в шкільній їдальні середньої школи №2 м. Вишневе, де у шеф-кухаря Зої Григорівни Петруньок ніколи не було жодних нарікань до керівництва та якості продуктів. Приблизно така ж картина і в інших їдальнях району. Так, є окремі питання, є проблеми, є зношеність обладнання, подекуди є нестача посуду, персоналу та інші поточні негаразди. Але все поступово вирішується, та й розвиток шкільного харчування – це проблема більше районної влади. Що  стосується шкільного меню, за яким годують дітей — воно по можливості  різноманітне, збалансоване, дієтичне, та головне, що самі діти в переважній більшості, задоволені харчуванням в шкільних їдальнях Києво-Святошинського району. Про що залюбки розповідають журналістам.

А діти що?

У рамках розслідування якості харчування наші колеги з  «Оглядач tv» опитали кілька десятків дітей у різних школах Києво-Святошинського району.

Навіть було дивно, що серед майже трьох десятків опитаних дітей  журналісти знайшли лише одну (!) дитину, яка зауважила, що в школі годують не так різноманітно й смачно, як вдома… Решта із задоволенням йшли на спілкування й розповідали, що і як їм подобається. Відгуки дітей та кухарів дивіться в окремому відео репортажі Оглядачtv.

 Хто за цим стоїть, або як заблокувати тендер за допомогою АМКУ

Навіщо роздмухується вся ця істерія, та хто за цим стоїть, у Валерія Смірнова немає якоїсь однієї чіткої версії. Він припускає, що ймовірніше за все замовників треба шукати або серед тих постачальників, які перестали вигравати тендери, коли Смірнов прийшов на посаду, або серед нових структур, які хотіли вигравати, але не змогли. «Виграти тендер на постачання продуктів в шкільні їдальні району – це забезпечити себе гарним прибутком на весь рік, — пояснює Валерій Смірнов. — Але не всім сподобалось, що в КУ «Дитяче харчування» розпочалися зміни, стали прозорішими умови тендерів, що відштовхнуло певну категорію постачальників — перш за все тих, які пропонували нам участь у сірих схемах». Ми попросили навести конкретний приклад із незаконними пропозиціями.

«Один із показових випадків. У грудні 2018 року ми провели великий тендер на рибу для шкільних їдалень на наступний рік. Виграла найкраща пропозиція, хто цікавиться – можуть подивитись все на тендерних майданчиках сайту PROZORRO. Так от, 28 грудня до Антимонопольного комітету раптово надходить скарга, в якій нас звинувачують в порушеннях. АМКУ зазвичай спочатку реагує, а потім більш ретельно розбирається. І наш тендер заблокували 28 грудня, в останній день, коли вже нічого не можна було виправити чи змінити! Отак шахраї діють. Це означало, що я не міг поставити у школи для дітей рибу, а це ж основний поживний продукт!  Добре, що у мене досвід вирішення таких форс-мажорів, і діти не голодували. Що ж було далі – у січні 2019 року ми знову оголосили тендер на рибу – на цей раз перемогло підприємство, яке написало ту саму скаргу 28 грудня, бо його пропозиція виявилася найвигіднішою за ціною. Коли прийшла черга купувати для нас рибу, ділки мені говорять, що вони не можуть за такою ціною купити рибу, бо це занадто дешево, що таких цін немає на опті і т.п. Запропонували, натомість, оголосити швидко новий тендер, де значно підвищити ціну, але віддати перемогу знову їм, а вони б мені у конвертику занесли купу грошей у вигляді подяки. Ну хіба ж не мрія корупціонера! Я їх послав куди подалі, як і багатьох інших, які намагалися проштовхнути через моє підприємство подібні схеми. Думаю, що серед них і треба шукати замовників мого переслідування. Тим більше, що якщо ці шахраї відкрито пропонують такі схеми, напевно ж у них в інших організаціях добре виходить!» — розкриває схему Валерій Смірнов.

Шахраїв – до відповіді!

Екс-директор КУ розказав, що задля унеможливлення патових ситуацій з тендерами, щоб не виникало маніпуляцій,  підготував та готовий винести на розгляд профільних комітетів ВР ряд пропозицій щодо прийняття законопроекту, який би унеможливив подібні махінації та зловживання з тендерами. «Вважаю, що для недоброчесних постачальників, які зривають договори, зривають постачання товару, зупиняють тендери сфабрикованими скаргами в АМКУ, чим  блокують  діяльність комунальних і державних підприємств треба вводити жорсткі санкції. Бо саме такі дії провокують хабарі, шахрайські схеми й створюють штучні перепони. Вважаю, що має бути невідворотне і принципове покарання за подібні дії. Для початку, великі штрафи, позбавлення ліцензії та заборона приймати участь в тендерах. Тоді, я впевнений, недоброчесних постачальників суттєво поменшає», — впевнений Валерій Смірнов.

  Щодо звинувачення в отриманні неправомірної вигоди

«То була дивна і неприємна для мене історія, яка, насправді, може трапитись з будь-ким, хто комусь заважає, чи кого забажають змістити з ключової посади. Раніше я чув про такі схеми, а тепер сам став мішенню.. Адже насправді все це було ніщо інше, як спеціально розроблена але погано виконана провокація, метою якої було в будь-який спосіб звинуватити мене в тому, чого я не робив і до чого не маю ніякого відношення. Скажу вам, що слідчі УЗЕ так і не знайшли  жодного доказу моєї участі у відкатах чи інших правопорушеннях, бо їх просто не могло бути! Тому вони намагалися мене зламати фізично, і причепились до моєї зброї, яку я зберігав цілком законно, мав всі дозволи. І судді це прекрасно бачать і розуміють. А от для схемщиків на тендерах я точно був дуже незручним керівником».

Ледь не помер під тиском слідчих, але роботу не кинув.

Говорячи з нами, Валерій Смірнов, подекуди, раптово замовкає, переводячи подих, наче не дуже добре себе почуває, як після важкої операції.

Ми відкрито запитали його: «А що це за історія з лікарняним, коли вас намагалися заарештувати. Не ображайтесь, але все виглядає, як типова поведінка хабарника, якого впіймали на гарячому, але який, щоб не відповідати, і щоб не звільнили, вдає з себе смертельно хворого й лягає у лікарню. Скільки ми таких історій бачили…».

Чесно кажучи, коли спитали, думали, що на цьому наша співрозмова й закінчиться. Та директор КУ не став ліпити ображеного, якого впіймали на брехні.

«Тільки дайте мені слово, що не будете про це писати, — попросив Смірнов. — Я не хочу це виставляти, щоб не казали, що я беру на жалість — це лише буде зайвий привід для моїх ворогів, недоброзичливців.»

Даємо слово! Пане Смірнов, ми не будемо про ваш стан розповідати в деталях, то справа лікарів з лікарні Амосова. Але вибачте нас, ми на свій розсуд порушимо дану вам обіцянку, бо вважаємо, що таке не слід замовчувати, про це варто сказати, написати. Бо люди інакше думатимуть, що ваш лікарняний після арешту – то фальшивка для відмазки. Отже, ми побачили це лише  одним оком, і було достатньо, щоб зрозуміти всю серйозність становища. Людина від шиї до нижньої частини ноги розрізана навпіл жахливим свіжим рубцем, наче розтин серпом мерця з фільму жахів! Ми на свій розсуд даємо фото ноги В. Смірнова, набагато більш страшніший рубець на грудях і животі. Це результат надскладної 6-годинної операції на серці (пересадка вени з ноги до серця) у травні 2019 року в клініці Амосова. Ще раз вибачте, ми мали це дати! Мимоволі  виникла думка — а з таким взагалі, живуть, ходять?

Так виглядала нога В. Смірнова після операції на серці

А він, після важкого нападу, перебуваючи в напівпритомному стані, примудрився не завалити харчування дітей у квітні-травні 2019 року. В той самий час, коли зграя слідчих тягала його ледь живого на інвалідному кріслі по державним  лікарням, залишала лежати в коридорах, вимагаючи зізнання і не допускаючи  фахових лікарів. «Ще б затягнули день-два, і людини б не стало», — сказав тоді його рідним лікар-хірург з лікарні Амосова. Хочемо застерегти тих, хто можливо захоче з цього поглузувати – не беріть гріха на душу, з таким не шуткують, не дай Боже вам чи вашим близьким таке пережити!

Розформоване УЗЕ продовжує незаконні дії.

Але, насправді, в цьому немає нічого особливого. Слідчі в Україні, особливо з УЗЕ, так роблять постійно, та й не померла ж людина, вижила! Та й проплачені афери… вибачте, активісти все одно не повірять, «ви все придумали, щоб відволікти від проблеми  голодних дітей та викликати жалість, то не він був, то не його шрами». Так, нехай це буде на їх совісті. А от Прем’єр-міністр Гончарук чудово знав про такі методи УЗЕ. Тому на першому ж засіданні нового Уряду видав наказ розформувати саме Управління захисту економіки, як угруповання, яке шантажем та погрозами вибивало з підприємців гроші. «Бо ця одіозна структура не захищала бізнес, а систематично заважала йому працювати. Найчастіше через суд отримували ухвалу на проведення слідчих дій і починали обшук: витягували з офісу комп’ютери, бухгалтерію, а з каси — гроші, документи. Через це паралізували роботу підприємств, а потім вимагали у бізнесу “викуп”, — прокоментував відповідне рішення Уряду Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Це, що закидав УЗЕ Прем’єр, дуже сильно нагадує ситуацію з переслідуванням Смірнова, коли він боровся за життя під час спроб його заарештувати. В той час, як  до нього кілька разів зверталися з пропозицією за гроші «швидко закрити справу».

Але не в лікарняному Смірнова справа, і це в жодному разі не повинно його якось виправдовувати перед законом. Питання, чому ніхто з активістів  тоді не хвилювався, як же будуть працювати шкільні їдальні, хто буде готувати тендери, чи не зупиниться без керівника процес годування дітей взагалі, що в принципі, могло легко статися, якби Смірнов не оклигав.

Ситуацію з обвинуваченням прокоментувала адвокат В. Смірнова Лариса Криворучко

«Щодо дій поліції, то з впевненістю можу сказати – від самого початку представники правоохоронної системи, (керівник групи слідчих старший слідчий УЗЕ Михайло Розумний – ред.), ігноруючи імперативні норми чинного законодавства України, свідомо нехтуючи встановленим порядком, тиснуть на мого клієнта, намагаються здійснити незаконні дії та сфальсифікувати справу. Підтвердженням цього є той факт, що станом на сьогодні стороні захисту так і не було надано можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження – хоча це право закріплено у КПК України та гарантовано Конституцією України.

Щодо вилучення при обшуку помешкання Смірнова зброї, то на сьогоднішній день, у цей нестабільний для України час, ні для кого не є диковинкою володіння зброєю громадянами України. Більше того, коли особа займає таку посаду та усвідомлює усі ризики і можливі незаконні дії з боку сторонніх осіб. По України чимало випадків здійснення злочинів щодо посадових та службових осіб, які під час виконання своїх службових обов’язків стали комусь в немилість, або ж створили перепону в реалізації злочинних намірів. Наявність у громадянина України зареєстрованої зброї, на яку є офіційний дозвіл — в наш час не є чимось нестандартним та не може свідчити про вчинення нею будь-яких незаконних дій. Особа має право на зброю, для її придбання та зберігання встановлені правила».

Щодо мотивації працювати в комунальній установі

«Коли мене питають, а чому ви взагалі прийшли працювати у це підприємство, якщо не хотіли красти, я завжди відповідаю, що не варто судити мотивацію людей по своїм власним стандартам. Тому, ще до призначення, я сам попередив тодішнє керівництво Києво-Святошинського району, яке брало мене на роботу, що не варто очікувати від мене відкатів та організації сірих схем для незаконного збагачення.

Що далі? Я вже офіційно не працюю на посаді директора КУ «Дитяче харчування», районне керівництво оголосило конкурс на цю посаду, поки що обов’язки директора виконує тимчасово виконуючий обов’язки. Не заздрю моєму наступнику – це електричний стілець на мінному полі. Варто лише чимось, комусь не сподобатись – і тебе змішають з лайном. Та я без роботи не залишусь – бо маю досвід, сили й намір зробити ще багато корисного для суспільства.

Не люблю хизуватись, але щоб ви краще зрозуміли, я за своє життя створив кілька успішних бізнесів, був кризовим менеджером на державних і комунальних підприємствах, успішно повертав мільйонні борги державі на збиткових комунальних установах, працював у політичній сфері. У мене зараз в реалізації декілька меценатських і благодійних проектів. А в сферу громадського харчування я із задоволенням повернувся, перш за все тому, бо мав далекоглядні і масштабні ідеї щодо реформування та розвитку цієї галузі».

Як покращити якість і  культуру харчування

Валерій Смірнов із захопленням розповідає про свої задуми щодо реформування та вдосконалення системи шкільного харчування в Україні.

«Так, система шведських столів, яка запроваджується в Києві – непоганий варіант, дітям подобається. Але є ще більш сучасний і практичний варіант. Одна з таких ідей, що зможе кардинально покращити ситуацію без витрачання додаткових великих асигнувань – це створення системи виробничих комбінатів шкільного харчування. На таких комбінатах, під наглядом фахівців, можна було б досягти високої єдиної гарантованої, стандартизованої якості страв, смакових та поживних характеристик, а також – естетичних. Один такий комбінат міг би готувати й годувати школи всього району смачними, поживними й зручними у доставці й вживанні обідами. Це дозволило б оптимізувати умови праці, значно підвищити зарплату персоналу, покращити контроль за якістю, без істотного збільшення бюджетних витрат.

Також давно хочу втілити ідею впровадження у школах уроків культури правильного харчування! Ця тема дуже важлива, сучасні діти віддають перевагу фаст-фуду, вони не розуміють важливості корисного, збалансованого харчування, не розуміють відповідальності за власне здоров’я. Та й батьки, на жаль, здебільшого в цьому не помічники. Але я вбачаю в цьому величезний потенціал та можливість не лише донести до школярів корисну інформацію, але й виховати розумну,  обізнану та готову до відповідального споживання людину».

Висновок по справі

Що ж, судячи з усього, що ми дізнались і побачили, напрошується висновок: Валерія Смірнова очевидно замовили, використовуючи напрацьовані схеми УЗЕ і проплачених «активістів». При чому, ледве не довели до смерті в прямому сенсі цього слова. Матеріали проти нього – однобокі й притягнуті за вуха. Ситуація ж зі шкільним харчуванням у школах Києво-Святошинського району цілком задовільна і набагато краща, ніж ми очікували побачити. Наразі В. Смірнов офіційно звільнився. Активісти і схемщики мають бути дуже задоволені. А ще хочемо застерегти — у школах навчаються такі чудові і розумні діти – не використовуйте їх у своїх брудних схемах. І пам’ятайте, закон справедливості, який завжди діє – хто за гроші, або по власній глупоті цькує невинного, сам скоро буде на його місці, але в набагато гіршій ситуації.

Надалі, ми будемо слідкувати за розвитком цієї ситуації та інформувати громадськість.

Іванна Петрів, Сергій Кручик, для сайту «Персона».

Довідка.

Підприємство КУ «Дитяче харчування» було створене у 2018 році з метою оптимізувати процеси гарячого годування школярів Києво-Святошинського району.

Штат підприємства – 140 осіб, обслуговує 35 шкіл Києво-Святошинського району, годує близько 15 000 дітей пільгових категорій.

Валерій Петрович Смірнов.

Народився у 1973 році. Має дві вищі освіти. Доктор економічних наук, академік Української технологічної  академії. Створив кілька успішних бізнесів. Займався політичною роботою, був одним із засновників політичного руху «Народний фронт». Останнім часом відійшов від політики. Активно займається благодійністю та меценатством. Зокрема, очолює Благодійний фонд, який допомагає дітям Київщини. За власні кошти побудував церкву у селі Забуяння Макарівського району (на фото)

Check Also

Запрет Бундесбанку участвовать в программе по количественному смягчению отправит евро в пике

В 1990-х годах «продавать» немцам идею единой Европы было сложно. Даже если им смутно нравилась …